Досліджено контактну взаємодію двох пружних тіл, одне з яких має поверхневу виїмку, що зумовлює зазор між тілами. Зазор у крайніх частинах містить міжповерхневі містки з нестисливої рідини, яка змочує поверхні тіл, а у центральній частині — ідеальний газ, тиск якого змінюється у процесі навантаження й описується рівнянням Клапейрона-Мендєлєєва. Використовуючи метод функцій міжконтактних зазорів, задачу зведено до сингулярного інтегрального рівняння на висоту зазору, яке розв’язано аналітично. Отримано систему трьох трансцендентних рівнянь для знаходження тиску газу, ширини зазору та ширини ділянки з газом і запропоновано методику її розв’язування. Проаналізовано залежність ширини ділянки з газом, ширини зазору та тиску заповнювача на поверхні тіл від навантаження, кількості газу в зазорі та поверхневого натягу рідини.