Процес реорганізації Державного центру УНР в екзилі майже невисвітлений, а історіографія представлена в основному історично-публіцистичними та мемуарними працями. На основі нових архівних джерел, більшість яких уводиться в науковий обіг уперше, досліджується створення Державного центру, який був першою вдалою спробою консолідації політичних партій та організацій української діаспори в Європі. До спільної роботи у його структурах було залучено як вихідців із Наддніпрянщини, так і Західної України. Охарактеризовано партійну структуру української еміґрації в повоєнній Європі, складний процес перемовин між основними політичними силами (екзильний уряд УНР, Союз гетьманців-державників, два крила Організації українських націоналістів), партійні позиції та бачення фундаментальних основ спільного політично-державного центру.