Розглядається функціонування у волинських містах головного органу міського самоврядування – ради. Остання з’явилася разом із запровадженням маґде- бурзького права й була покликана займатися проблемами життєдіяльності міста. На конкретних прикладах показано, коли та як проходили вибори рай- ців, адже усталеної процедури у цьому питанні не було. З’ясовано, що зазви- чай чисельність райців становила чотири, але в окремих випадках згадується одночасно п’ять – шість осіб. Установлено, що час перебування райців на сво- їх урядах не завжди обмежувався одним роком – дехто виконував ці обов’язки впродовж триваліших строків. Джерела дозволили простежити суміщення урядів райців з обов’язками лентвійтів та війтів. На ці ж уряди райці нерідко переходили після закінчення роботи в раді. Перебування в міській раді було вигідним для міщан, але траплялися випадки відмови їх від цього почесного обов’язку, що мотивувалося, як правило, або поганим станом здоров’я й по- хилим віком, або ж матеріальною незацікавленістю. Функціональні обов’язки райців передбачали, окрім судових повноважень, захист міщан ратушної юрис- дикції від конкуренції міщан замкової та духовної юрисдикцій. Райці реґламен- тували ремісничі й торговельні заняття міщан, розпоряджалися зібраними коштами і звітували про їх використання, пильнували порядок у місті й ви- ставляли міську сторожу, опікувалися протипожежною безпекою, відсилали своїх колеґ до короля та сейму лобіювати міські інтереси. Удалося виявити в окремих випадках суперництво і протистояння райців між собою. Актив- но займалися вони підприємницькою діяльністю. Маючи у своїх руках реальну владу, райці часом зловживали нею.