У сучасній науці господарського права нерідко можна натрапити на різні та зовсім протилежні твердження науковців стосовно квінтесенції державної допомоги суб’єктам господарювання та її співвідношення з державною підтримкою. Законодавче визначення державної допомоги не повною мірою розкриває сутність державної допомоги, яка закладена багаторічною європейською судовою практикою. Водночас легальне визначення поняття “державна допомога суб’єктам господарювання” не сприйняло усталеного підходу до розуміння його основних змістовних компонентів, напрацьованого й у межах науки господарського права. Зокрема, зазначене виявляється у положенні, що свідчить про некоректне розмежування понять державної допомоги та державної підтримки суб’єктів господарювання. Метою статті є аналіз сутності поняття державної допомоги, її законодавчого визначення, упорядкування, сформованих європейською судовою практикою, визначальних компонентів державної допомоги та підготовка на цій основі пропозицій до чинного законодавства. У статті наголошується на відмінних рисах, яким має відповідати державна до Союзу, а також прецедентних судових справ з метою виявлення кваліфікуючих елементів державної допомоги. За результатами дослідження виявлено, що державний захід підтримки може розглядатись як державна допомога суб’єктам господарювання у разі, якщо відповідатиме таким ознакам: 1) факт передачі ресурсів держави; 2) набуття суб’єктом господарювання економічної переваги; 3) селективність характеру заходу щодо конкретних суб’єктів господарювання; 4) спричинення спотворення конкуренції та найголовніше – вплив на торгівлю (ст. 107 (1) Договору про функціонування ЄС). Зазначено, що практично всі вказані компоненти враховано у законодавчо визначеному понятті “державна допомога суб’єктам господарювання” окрім впливу на торгівлю. Справедливо зауважується, що українська система права сфери державної допомоги розглядає державну допомогу як будь-яку підтримку, що спотворює або загрожує спотворенням внутрішньої економічної конкуренції усередині країни і яка водночас може і не впливати на міжнародну торгівлю, що фактично спричинило розширення визначення державної допомоги. У зв’язку з цим запропоновано уточнити визначення поняття “державна допомога суб’єктам господарювання”, наведене у Законі України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”, виклавши його у новій редакції з обов’язковим додаванням компоненту впливу на міжнародну торгівлю.