Розглядається актуальне та дискусійне питання про кількість втрат насе- лення України внаслідок Голодомору 1932–1933 рр. Критично проаналізовано методологію розрахунку та дані, що використовуються при оцінках у 7 млн і більше втрат населення порівняно з тими, на яких базується оцінка втрат у 3,9 млн, проведена дослідницьким колективом Інституту демографії та со- ціальних досліджень імені М.Птухи НАН України. Актуалізуються питання стану джерельної бази досліджень, зокрема наявність архівної статисти- ки населення періоду кінця 1920–1930 рр. у київських і московських архівах. Висвітлюються питання якості даних переписів 1937 і 1939 рр. та пробле- ми оцінок чисельності населення, проведених у міжпереписний період 1926– 1939 рр., зокрема чисельності населення на початок 1932 р. Показано статис- тичну й методичну некоректність у розрахунках, а також нереалістичність припущень про демографічний баланс із результатом у 7 млн втрат населення. На основі порівняльного аналізу даних та методології розрахунку, що вико- ристовується при оцінці у 7 млн, а також визначення, що таке втрати насе- лення від голоду, зроблено висновок про наукову необґрунтованість арґументів щодо «заниженої» оцінки втрат від Голодомору у 3,9 млн, проведеної Інститу- том демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАН України.