Стрімкий розвиток ІТ-технологій та ІТ-галузі спричиняє нові виклики для правової науки і практики. У відповідь на ці виклики формується право інформаційних технологій, або ІТ-право, яке потребує правового аналізу як із позиції теорії, так і з позиції вирішення конкретних прикладних завдань. У міжнародних та українських виданнях не сформовано єдиного підходу до розуміння ІТ-права, а тому виникає необхідність дослідити його як нове явище, феномен. Мета статті полягає в аналізі сучасних підходів до визначення ІТ-права в українському та міжнародному вимірах, їх узагальненні для формування можливого розуміння права інформаційних технологій у процесі викладання та здійснення наукових досліджень. Сформульовано три підходи до визначення ІТ-права, а також його бачення як одного з найбільш перспективних напрямів розвитку сучасної юриспруденції та спеціальної підготовки конкурентоздатних юристів покоління Legal Tech. З’ясовано його місце у системі права і співвідношення з інформаційним та цифровим правом. У результаті проведеного дослідження доведено, що ІТ-право претендує на те, щоб стати самостійною галуззю права із притаманним їй предметом, методологією, об’єктно-суб’єктним складом і принципами регулювання. Виокремлено специфічні ознаки ІТ-права нової епохи та перспективи розвитку його окремих інститутів на найближче майбутнє як в Україні, так і поза її межами.