Обґрунтовано основні підходи до дослідження категорії та універсалії “світ”, що утримує смислові уявлення про осягнення людиною засновків і законом ірностей організації навколишньої реальності. Цілісна світоглядна картина дійсності розкривається в діалектичній єдності суб’єкт-об’єктного та суб’єкт-суб’- єктного модусів взаємодії як довершених форм упредметнення фундаментальних властивостей буття. Особистісний світ, осягнений із вершин філософсько психологічної рефлексії, постає концептуальною моделлю багатовимірного відображення-творення суб’єктом життєдіяльності дійсності й одночасно онтофеноменальним локусом, що поєднує осмислені та зреалізовані ним у буттєвому просторі іпостасі екзистенціювання людини. Інтегративно-особистісний підхід Г.О. Балла у тлумаченні світу всередині людської субстанційної цілісності визначає безмежні горизонти її вчинкового самотворення як особистості та індивідуальності у вирі одухотвореного самоплекання й кові- тального самоздійснення.