У статті досліджуються основи феноменологічної програми, запропонованої у психології Е. Гусерлем. Актуалізація феноменологічного підходу збігається з посиленням природничої експансії на сферу суб’єктивного. Ця ситуація знову піднімає те коло питань, яке було відображено у двох різних в ідейному відношенні роботах про кризу в науці, що належать перу філософа Е. Гусерля і психолога Л.С. Виготського. Однак вважаємо, що еволюція поглядів останнього привела у підсумку до побудови основ сутнісно феноменологічно ї концепції розвитку особистості, яка не знайшла у психології свого продовження. Керуючись його відкриттями і спираючись на ідеї філософів і психологів феноменологічного кола, вбачаємо можливість розробки концепції мовленнєвого розвитку на засадах головних подієвих моментів у розвитку суб’єктивності.