У статті висвітлюється проблема особистості з позицій інтегративно-екзитенційного підходу. Окреслено провідні характеристики особистості та cфери її функціонування. Понятійне уявлення про особистість розглянуто в контексті понять “екзистенція” та “культура”. Окреслено провідні лінії особистісного становлення людини. Проаналізовано внутрішню структуру зрілої особистост і, котра має інтегроване осереддя, до основних складових якого належать центр на межі внутрішнього і зовнішнього (Его) та глибинний центр (Самість). Его – осередок суб’єктності, що здійснює функцію узгодження імпульсів внутрішньої реальності та вимог зовнішнього світу, постає інструментом саморегуляції, а Самість – осередком єдності особи з усім сущим. Сильне Его зосереджує в собі засадничі важелі та засоби управління, при цьому віддане Самості, яка є джерелом смислу і натхнення. Охарактеризовано варіанти становлення особистості, умови, стадії та можливі її деформації.