У статті висвітлюються культивовані в Україні (а також подекуди й у далекому зарубіжжі) основні наукові підходи до інтерпретації феномена та поняття верховенства права: інтеграційний та поелементний. Характеризуються позитивні і проблемні моменти кожного з них. З історико-матеріалістичних антропосоціальних позицій розкривається потребова сутність основоположних прав людини як системоутворюючого стрижня верховенства права. Відтворюється зміст новітнього документа Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) (схваленого Комітетом Міністрів Ради Європи), в якому закріплено емпіричні критерії для контролю за дотриманням верховенства права.