У статті аналізуються напрями вдосконалення проекту Господарського процесуального кодексу України відповідно до проекту Закону України від 23 березня 2017 р. № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» на підставі виявлення вразливих місць кодифікації та її адаптації до існуючих правових інститутів й можливості ефективного практичного застосування. Зроблено пропозиції щодо уточнення положень про юрисдикцію господарських судів, відмежування від компетенції міжнародного комерційного арбітражу. Новели законопроекту щодо показань свідків запропоновано уточнити положеннями, які гарантують безпосередність судового розгляду та унеможливлюють подачу заяв свідка без попереднього вирішення відповідного питання судом. Обґрунтовано потреби деталізації випадків обов’язкового досудового порядку врегулювання спорів для спорів з приводу перевезення вантажів, розірвання або зміни договору, застосування санкцій. Визначено фінансові, технічні, програмні та процедурні ризики суцільного переводу господарського процесу в електронну форму з урахуванням досвіду зарубіжних країн. Визначено потреби заміни принципу об’єктивної істини на принцип формальної істини у господарському судочинстві.