Стаття присвячена дослідженню ефективності використання стратегії оптимальності при визначенні алгоритму синтезу моделі у порівнянні зі стратегією придатності у процесі функціонування автоматизованої системи багаторівневого соціоекологічного моніторингу. Доведено, що поєднання в метод ідентифікації функціональних залежностей процесів індуктивного синтезу моделей об'єктів довкілля та класифікації вхідних даних з метою вибору кращого моделюючого алгоритму призводить до покращання характеристик якості результуючих моделей при зменшенні часу їх синтезу.