Описано дислокаційний механізм перлітного перетворення у вуглецевій сталі. Генезис пластинчатого перліту визначається плоскополігональними стінками з дислокацій, які утворюються за термопластичної деформації, зумовленої процесом охолодження аустеніту. Показано, що кристалізація пластинчатого перліту відбувається, у першу чергу, за рахунок поздовжнього зростання пластинчатих зародків цементиту, а в другу чергу, – за рахунок поперечної кристалізації пластин цементиту і фериту, яка, ймовірно, протікає за механізмом роздільної кристалізації пластин цементиту і фериту за рахунок перенесення вуглецю від аустеніту до цементиту через феритні пластини в межах міжпластиночної відстані.