Досліджено гуміновмісні речовини, їх формування. Проведено експериментальні дослідження з метою визначення їхніх властивостей. Їх формування описується декількома теоріями. Теорія 1 (теорія лігніну) — лігнін ще не повністю використаний мікроорганізмами, його залишок стає частиною ґрунтового гумусу. Теорія 2 і 3 (теорія поліфенолу) — фенольні альдегіди і кислоти, що вивільняються з лігніну в процесі мікробіологічного розпаду, проходять ферментивне перетворення в хінони, які в свою чергу полімеризуються в присутності або за відсутності аміносполук, щоб сформувати гумінові макромолекули. Теорія 4 (згущення аміноцукорів) — редукуючі цукри і амінокислоти, утворені в якості побічних продуктів мікробного метаболізму, піддаються неферментативній полімеризації з утворенням коричневих азотистих полімерів аналогічних виробленим під час дегідратації певним харчовим продуктам за помірних температур. Ґрунтуючись на властивостях гумінових речовин, проведених експериментальних дослідженнях визначено залежності для визначення концентрації гуматів при їх екстрагуванні та оптимальний час екстрагування.